Позасудові форми захисту прав людини. Оскарження неправомірних дій посадових осіб

Перед тим, як починати скаржитись, зазирніть якомога глибше у свою скривджену душу і запитайте себе: чи справді ви готові захищати власну гідність, моральні й матеріальні інтереси — аж до переможного кінця? скільки часу ви готові потратити на цю нелегку справу — складання заяв, висиджування в чергах, ходіння по кабінетах чиновників, сто разів повторювання одного й того самого, сто разів вислуховування одного й того самого, — аж до переможного кінця? чи вірите ви взагалі, що для звичайного простого громадянина переможний кінець можливий?

 Зазирнувши у власну скривджену душу дуже глибоко, ви можете натрапити на істоту, яка скаже вам: 

—Ти хто, взагалі, такий, щоб "качати" права? Інші терплять ще й не таке і — нічого. Чим ти кращий за інших?

Або:

— Вони — влада, а ти хто? Не вистромляйся, бо затопчуть. Або: — Все одно нічого не вийде. Країна у нас така.

Краще спочатку вислухати все це, а не через місяць, три чи півроку, коли ви будете знесилений безкінечними відписками, приниженнями, або й погрозами чиновної раті.

Якщо ж після всього ви не передумали захищати свою унікальну особистість, своє моральне, психічне і фізичне здоров'я або ж своє дорогоцінне майно, — налаштуйтесь на довгу захоплюючу пригоду, напружену, як шаховий турнір і небезпечну, як битва на незнайомій місцевості. І хай допоможуть вам ці вистраждані сотнями неофітів прості правила.